Фінансова свідомість і культура накопичення

Комітет підприємців ринку фінансових послуг при ТПП України, членом якого є КУА «Національний резерв», приділяє значну увагу реформам, що впливають на ведення підприємницької діяльності в країні. Пенсійна реформа є однією з найважливіших, оскільки стосується і громадян, і роботодавців.

«Це перша значна реформа, де профанація впровадження може привести до вкрай неприємних наслідків у масштабах всього суспільства», попередив Олег Лиховид, голова Комітету.

Обговорення актуальних проблем законодавчого і інформаційного забезпечення процесу реформування пенсійної системи стало ключовою темою розширеного засідання Комітету за участі представників ринку недержавного пенсійного забезпечення.

8 жовтня 2015 р. Олександр Хляпов, президент КУА «Національний Резерв», взяв участь у розширеному засіданні Комітету підприємців ринку фінансових послуг та з питань соціальної відповідальності бізнесу при ТПП України. Ключове питання порядку денного — координація пропозицій і дій із усунення перешкод для дійсного впровадження пенсійної реформи в Україні. До дискусії були запрошені оператори ринку недержавного пенсійного забезпечення та компанії з управління активами недержавних пенсійних фондів (НПФ).

КУА «Національний Резерв» впродовж останніх восьми років успішно управляє активами чотирьох НПФ і, за словами Олександра Хляпова, зацікавлена в збільшені числа учасників недержавних пенсійних фондів.

«Компанії опікуються активами чотирьох недержавних пенсійних фондів. Це означає, що ми, по-перше зберігаємо і докладаємо зусиль до росту вартості пенсійних накопичень. За перший квартал поточного року дохідність склала, в середньому 20% річних. Це вище від того, що можуть запропонувати депозитні програми при значно менших ризиках, ніж в банку. По-друге, юридичний відділ надає консультації і захищає майнові права учасників фондів. По-третє, Компанія протягом кількох років підтримує просвітницьку програму по інформуванню населення та підприємців про впровадження ІІ обов’язкового накопичувального рівня пенсійного забезпечення. В планах продовжувати роботу в цьому напрямку, оскільки ми зацікавлені у формуванні культури накопичення і подальшого зростання числа фінансово освічених людей», — повідомив Олександр Хляпов.

Серед запрошених на розширене засідання Комітету були представники провідних страхових компаній України, серед яких AEGON Life Ukraine, PZU Україна, INGO Ukraine LIFE, Граве Україна, СК «Юпитер Vienna Insurance Group», та інші. Кожен з присутніх мав можливість висловити думку з проблем, які, на його думку, заважають участі населення та підприємств у страхових та накопичувальних програмах пенсійного забезпечення.

Головна проблема, що заважає населенню більш активно використовувати пенсійні програми – це брак інформації. Як результат, з одного боку, у людей відсутня зацікавленості у забезпеченні свого майбутнього, з іншого — формується стійка недовіра до фінансових установ.

«Переважна більшість людей розуміє, що пенсія, яку виплачує держава, є мізерною. До цього слід додати статистичні дані, які свідчать, що працюючих з кожним роком стає все менше, і вони просто не зможуть прогодувати зростаючу кількість пенсіонерів. Це знання не може з’явитися само по собі. Треба вести послідовну комплексну роботу з популяризації, якої нажаль зараз немає», — повідомила Ганна Штельма, голова служби внутрішнього аудиту СК «Юпітер Vienna Insurance Group»

Здебільшого учасники пенсійних накопичувальних програм звертаються до них у віці, коли часу забезпечити собі пристойне утримання в похилому віці майже не залишається.

«Люди зовсім не думають про свою майбутню пенсію. Клієнти покупають пенсійну програму у віці після 45 років, коли накопичувати вже запізно. Люди молодше 40-45 років взагалі не замислюються про свою майбутню пенсію. Необхідна не стільки популяризація державної реформи, а популяризація думки про те, що про свій фінансовий стан треба піклуватися самому», — підкреслила Ліана Шарвадзе, директор управління з підтримки страхування життя.

Схожий погляд на існуючу проблему має і Марина Наумова, директор PZU Україна. На її думку, навіть за наявності деяких спільних положень у всіх проектах закону про впровадження ІІ обов’язкового накопичувального рівня пенсійного забезпечення, відсутність спільної думки у парламентарів, довготривалість процесу впровадження «підвішує» ситуацію, робить її суперечною. За цих обставин не можна популяризувати сам процес реформування. Більшого результату можна досягти просуваючи культуру накопичення, особисту відповідальність за свій добробут.

«А що ми маємо популяризувати? Є законопроекти, але разом с тим поступає суперечна інформація, що може бути так, а можливо і по-іншому. Уявімо, що замість двох існуючих, ймовірно може бути поданий якийсь третій законопроект. Через цю невизначеність, розтягненість у часі, виникає це нерозуміння як у людей, так і у компаній. Сьогодні треба популяризувати не реформу, а відповідальність людей за власну пенсію. Якою б не була реформа, а їм самім треба робити накопичення під свою особисту відповідальність», — впевнена Марина Наумова.

Вакуум інформації про пенсійну реформу з часом заповнюється домислами і плітками, які формують у людини хибне уявлення про накопичувальні фінансові продукти і дають марні сподівання на державне пенсійне забезпечення. «Люди здебільшого розраховують на державну пенсію, вважають, що її будуть підвищувати, а на ІІ рівні, з впровадженням обов’язкових відрахувань, пенсія буде ще більшою. Насправді це не так», — зазначила Марина Наумова.

У світовій практиці ставка відсотку для пенсійних накопичень коливається від 13% до 15% від рівня зарплати. В Україні це - 2–7%. Отже, питання про відповідальність людини за особисту пенсію залишається відкритим, навіть у разі запровадження пенсійної реформи.

«У США при обов’язкових 15% відрахуванні від зарплатні, частину на особовий пенсійний рахунок сплачує працівник, а частину підприємство. В Україні закон не передбачає такої відповідальності компанії перед співробітником», — зауважив Олег Лиховид, голова комітету підприємців ринку фінансових послуг при ТПП.

Підприємства, які працюють на території України, не часто приймають рішення про використання накопичувальних пенсійних програм у пакетах соціального забезпечення працівників. Зазвичай це виняток, а не правило.

«До 2011 року існувала пільга — 15% витрат на утримання пенсійних програм відносились до валових витрат і не оподатковувались. Після 2011 року був прийнятий ЄСВ і на підприємства лягло додаткове фінансове навантаження. 15% пільга залишалася, але треба було сплатити 36,8% ЄСВ. А потім, за роз’ясненням Пенсійного фонду України, витрати на оплату премій за договорами накопичувального страхування життя почали оподатковуватися. Як результат, навіть ті підприємства, які фінансували програми по накопичувальному пенсійному страхуванню, виявилися не готові витрачати на соціальні програми зі свого бюджету на 40% більше від запланованого. Перші кроки з боку держави по лібералізації режиму оподаткування торкнулися тільки однієї програми — «Додаткова пенсія». Для неї діє пільга і ЄСВ не сплачує. Але підприємства мало знають про цю програму», — сказала Ганна Штельма.

На думку Олега Лиховида, саме нормативно-правове регулювання з боку держави може або дати зелене світло ринку накопичувального пенсійного забезпечення, або закрити його, створивши монополію у вигляді держфонду.

«У разі, якщо депутати проголосують за норму закону, яка передбачатиме, що накопичувальним пенсійним забезпеченням буде займатися тільки державний фонд, ми всі розуміємо, що ніякого ринку не буде. І це тільки зашкодить пересічним громадянам. Адже їм доведеться прислухатися до популіських заяв, що раз є обов’язкові відрахування у розмірі 2-7%, то пенсія істотно зросте. Друга пастка — це намагання депутатів прив’язати Пенсійний фонд України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який за нинішньої банківської системи неодноразово кредитувався і дофінансувався державою. А всі ці витрати, які стали наслідком недбалих рішень, ляжуть на плечі платників податків», — впевнений Олег Лиховид.

Учасники розширеного засідання Комітету при ТПП України погодилися об’єднати зусилля для проведення комплексної інформаційної компанії з популяризації накопичувальних пенсійних продуктів як дієвого інструменту збереження вартості грошей у довгостроковій перспективі і альтернативі державній пенсійній програмі.

 

Александр Хляпов президент КУА Национальный Резерв